Веб-квест
" Промені світла"
Через годину подорожі вони зрозуміли, що з вітром сперечатися марна справа: якщо він почав вести їх за маршрутом, то зупинитися не дасть.
- Так ми довго не протягнемо, - сумно промовила Санна. – Я, навіть, на мить зупинитися не можу!
- Потерпи, сестричко, я думаю вже недовго залишилось.
За цей час вони подолали багато перешкод. Першою був магічний купол, який сферою накривав цю частину світу. Герої побачили його здалеку.
Він переливався на сонці немов мильна бульбашка. Печатка спрацювала як годиться: тільки-но Скай доторкнувся нею до купола, як з’явився магічний портал, в який вони пройшли. Звук, що роздався в них за спинами, трішки знервував.
- Неначе мишоловка захлопнулася, - хмикнула Санна.
- Не зважай, - сказав брат, - це краще ніж зруйнований купол. Так більше вірогідності залишитись непомітними.
Наступна перепона була річка. На вигляд такий собі звичайнісінький струмок. Для проби хлопець кинув в неї камінчик і вмить срібна лава з фонтаном бризок поглинула камінчик своїми «водами».
Інтелектуальне і творче випробування:
Для виконання заключного п’ятого випробування Вам знадобиться:
Перше, скласти (послідовно) всі отримані коди в одне РЕЧЕННЯ (слідкуйте за тим, щоб між словами було по одному пробілу);
Друге, згадати український алфавіт (для шостого кроку);
Третє, дізнатися яку важливу роль грає криптографія у нашому віртуальному житті для захисту інформації;
Четверте, згадати Цезаря, Віженера, Бофора, Плейфера… і того їх друга, який допоможе Вам розкодувати РЕЧЕННЯ і отримати вислів однієї видатної людини;
П’яте, ми Вам підкажемо дещо про цього "ДРУГА": вважається, що його створено Ессеями (іудейською сектою повстанців); активно використовувався протягом 8 століть до 1300 р. н.е. Гностиками, Катарами та Орденом Тамплієрів. Якщо Ви дивилися фільм «Код да Вінчі», то в ньому наш "друг" допоміг знайти слово «Софія».
Шосте, визначивши назву цього "друга", знайдіть через пошукову систему ОНЛАЙН-ПОМІЧНИКА з такою ж назвою і розшифруйте РЕЧЕННЯ.
Сьоме, розташуйте на СТІНІ: https://ru.padlet.com/infkvn/res отриманий ВИСЛІВ, його АВТОРА; чи згодні Ви з цим висловлюванням?
ЦІКАВО, ХТО БУДЕ ПЕРШИМ?
- Ух, яка ненажерлива, - ошаліло прошепотів брат.
- Що ж робити? – запитала Санна. – Може печатку в неї закинути?
- Дуже жирно буде… - замислився Скай. – Була не була! – і він кинув перстень через річку. Вмить поверхню водойми немов ножем розрізало і лава розступилася.
- О, вельмишановний Мойсею, візьміть нас із собою! – жартівливо вклонилася дівчина.
- Ходімо вже, блазень, - сказав брат, потягнувши її за руку.
Коли перед ними розпростерлося поле, гарніше за яке вони в житті не бачили, Санна сказала:
- Диви, яке незвичайне…
- Авжеж незвичайне, бо красивішого я ще не бачив: така свіжа зелененька травичка, яскраві квіти, - промовив брат.
- І мертве, - прошепотіла сестра.
І насправді, не дивлячись на красу і аромат квітів, жодного метелика, бджілки або іншої комахи вони не побачили. Навіть пташки не співали.
- Точно. Перевіримо? – сказавши це, хлопець кинув у середину цієї неперевершеної флори гілочку, що валялася на дорозі перед полем.
Тільки гілочка почала приземлятися, як хижі стеблини потягнулися до неї з усіх боків, перетворюючи на порох.
- Моторошно… - видихнула Санна. – Що ж робити? Через поле ти перстень не перекинеш, краю не видно.
Замислившись вони сіли на дорогу і вперше з початку мандрівки вітер їх не підштовхував.
- Ідея! – радісно вигукнув Скай. – Пам’ятаєш у дитинстві в нас була каталочка на палиці. Ми ставили її перед собою і бігали. Давай таку конструкцію з печаткою зробимо і перед собою пустимо. Може вийде?
- Давай! – підхопила ідею сестра і вони розпочали конструювати.
Згодом вони були вражені як швидко прибиралася вся зелена нечесть (шиплячи та фиркаючи) з їх дороги, коли колесо-печатка «боронила» поле.
За полем зразу розпочиналася рівненька ґрунтова дорога, по якій вони дійшли до каменюки, що стояла прямо посеред шляху.
- Розумний в гору не піде, розумний гору обійде, - сказала Санна і спробувала обійти глибу. Але якась сила не пускала її пройти далі.
- Діставай печатку, - зітхнула дівчина.
Приложивши печатку до каменюки, вони добилися лише появи якихось символів.
- І? – запитала Санна.
- Мабуть треба розшифрувати власноруч.
Далі буде…