Веб-квест
" Промені світла"
Надія потрохи залишала їх. Провівши чимало часу під каменем, вони спробували багато комбінацій з символів, а результату не було.
Санна втомлено водила паличкою по піску, поглядаючи на символи.
- Слухай, Скай, бачиш кожен символ з однієї позначки починається, а іншою закінчується? І такі з’єднання повторюються тільки по два рази. Може потрібно з’єднувати символи за цими позначками?
- Давай спробуємо, - ліниво відповів брат.
Санна стала обводити символи за таким порядком і вони почали світитися. На останньому символі каменюка просто зникла, ніби її тут і не було. І все накрила непроглядна пітьма.
- Дійшли все-таки, - пролунало десь попереду.
У суцільній темряві замерехтів одинокий вогник і кімната (в якій вони опинилися) освітилася боязким світлом. Перед братом та сестрою у повітрі парило чорне дзеркало, у глибині якого вони побачили Дарка.
Скай однією рукою стискав клинок, а іншою схопив руку Санни. В очах хлопця не було люті, тільки рішучість і відвага рвалися з грудей.
- Хм, навіть поживитися нічим, - зітхнув темний маг. – Може тобі ляпаса дати? Розлютишся трішечки?
Скай тільки міцніше стиснув руку сестри. Дарк чекав. Але те, що відбулося, не очікував ніхто: Санна підійшла до дзеркала, дихнула на нього теплим подихом і намалювала на цьому місці смайлик.
Ніхто не зрозумів, що було першим: луснуло дзеркало, розсіялася пітьма, розчаровано застогнав Дарк чи весело і завзято засміявся Скай.
Веселі сонячні промені бризнули на землю і овіяли теплом все довкола. Лише уламки чорного дзеркала інколи спалахували під сонячним промінням.
- Я завжди своїй жінці кажу, щоб розпалити вогнище досить однієї іскри, а вона мені: «Дихни та дихни полум’ям…».
Скай і Санна здивовано озирнулися. Перед ними стояв дракон Степан з Василем на спині. Василь підморгнув і всі розсміялися.
Чи є мораль у цієї казки? Вирішувати читачеві. Головне, про що ми хотіли вам нагадати: який би морок вас не поглинав у реальному та віртуальному житті, треба завжди бути обачливими, добрими, ввічливими, не забувати звертатися по допомогу до близьких. І, можливо, це прозвучить пишномовно – відноситись до інших людей так, як ви хотіли б, щоб відносились до Вас. Взагалі-то, просто бути ЛЮДЬМИ!
